Театр тіней — форма візуального мистецтва, що зародилася в Азії більш як 1500 років тому.

Театр тіней використовує великий напівпрозорий екран і кольорові плоскі маріонетки, якими керують на тонких паличках. Маріонеток доторкають до екрану ззаду і вони стають видимими для глядача.

Назва Театр тіней не зовсім коректна — ніяких тіней на екрані не видно, а видно тільки темні фігури маріонеток за екраном.

Специфіка театру, його естетика, а тема варіюється в залежності від традицій.

Маріонетки традиційно виготовляють з тонкої прозорої шкіри (наприклад, козлиної чи верблюжої), паперу чи картону. Можуть бути як твердими цілісними, так і гнучкими, що складаються з декількох частин, рухомо або нерухомо з'єднаних між собою. Фігурками керують за допомогою бамбукових, дерев'яних чи металевих паличок.

До другого тисячоліття, театр тіней мав широку популярність в Китаї та Індії. З військом Чингізхана поширився також в інших регіонах Азії. Найвищої форми у Туреччині досяг в XVI ст., був популярним в Османській Імперії. В 1767 році, з Китаю техніка театру тіней була привезена на батьківщину французьким місіонером Жюлем Алодом. В 1776 році вона стала відомою у Великій Британії. Великий німецький поет Гете цікавився цим мистецтвом, а в 1774 році сам влаштував свою презентацію.

Сьогодні серед колекціонерів високо цінуються ажурно виготовлені шкіряні маріонетки, а самому театру тіней загрожує знищення.

У наш час театр тіней найпоширеніший в Індонезії.